- Враховуйте труднощі адаптаційного періоду першокурсників.
- Стежте за темпом пари – високий темп заважає багатьом студентам засвоювати матеріал.
- Налагоджуйте емоційний контакт з групою.
- Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання студента. Оцінка досягнень повинна бути орієнтацією на успіх, сприяти розвитку мотивації до навчання, а не її зниження.
- Помічайте позитивну динаміку в розвитку кожного окремого студента (не можна порівнювати «Олену з Богданом», можна – «Богдана вчорашнього і Богдана сьогоднішнього»).
- Можна висловлювати своє незадоволення окремими діями студента, але не студентом в цілому.
- Розвивайте навички самоконтролю. Не бійтеся визнати свої помилки. Постійно аналізуйте всі плюси і мінуси в своїй роботі.
- Урізноманітнюйте методику роботи в групах, в парах, індивідуально.
- Не створюйте психотравмуючих ситуацій при виставленні оцінок, виставляйте оцінки не формально, а з урахуванням індивідуальних особливостей і досягнень кожного студента.
- Разом з оцінкою частіше використовуйте позитивні оцінні думки («молодець, хороша відповідь, впорався» і т. д.).
- Не допускайте педагогічного маніпулювання.
- Пам’ятайте: якщо Ваш голос стає загрозливим, напруженим – це означає, що Ви робите щось не те.
- Пояснюючи новий матеріал, не поспішайте, повторіть зайвий раз.
- Спирайтеся в роботі зі студентами на їх реальні знання, уміння та навички.
- Створюйте ситуації успіху на занятті, щоб студенти не боялися відповідати і повірили в себе та свої сили.
- Говоріть батькам своїх студентів завжди найкращу правду, яку Ви знаєте про них.
- Не забувайте: проявом педагогічного успіху – є усмішка на обличчях студентів.
